О С О Б И С Т И Й    К А Б І Н Е Т
П О Б У Т О В О Г О  С П О Ж И В А Ч А

С П Л А Т И Т И    O N L I N E
О С О Б И С Т И Й    К А Б І Н Е Т
С П О Ж И В А Ч А -

Ю Р И Д И Ч Н О Ї    О С О Б И

Подвиг Романа Лучука увіковічнено

Мудрі твердять, що людина живе доти, доки про неї пам’ятають. І це не порожні слова, бо пам'ять та пошанування – то є потужна сила, що здатна виховувати, змінювати, формувати й надавати крила.

Нинішнім мирним небом над головою ми завдячуємо подвигам наших вояків, які, ще будучи юнаками, не похитнулися, не відступили, а пішли на нерівний бій. Пішли з надією, що саме їхній вчинок здатен не лише захистити, а й  змінити цю країну. Волинський енергетик Роман Лучук був одним із тих, кому судилося загинути, проте не здатися. Щоб віддати свою шану цьому вчинку, у неділю 20 грудня, біля будинку, в якому проживав герой, зібралися рідні, друзі та колеги. Зібралися, щоб освятити й відкрити меморіальну дошку Роману.

Під акомпанемент тужливого прохолодного вітерцю, зі словами вдячності до присутніх звернулися перший заступник луцького міського голови Тарас Яковлев, перший заступник генерального директора ПАТ «Волиньобленерго» Ярослав Діжак, бойовий побратим Романа, учасник тих бойових дій Сергій Федотов та священики.

Так, зокрема, Ярослав Богданович подякував батькам нашого мужнього воїна та відверто сказав, що зі щемом у серці та водночас гордістю у душі всі  працівники «Волиньобленерго» пишаються, що він був нашим колегою…

Разом із тим, перший заступник гендиректора зазначив, що навіть за короткий проміжок часу, який пропрацював Роман у колективі енергетиків, показав – молодий чоловік є надзвичайно добрий, щирий та відданий своїй роботі. Нехай він не встиг стати видатним енергетиком, але те як він цікавився нюансами професії у старших колег, заслуговувало поваги.

Не випадково Указом Президента України Лучук Роман Олександрович у червні цього року був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Після зняття полотна ліцеїстами та освячення отцями, меморіальна дошка, попри хмарну негоду, немов засяяла на луцькому подвір’ї проспекту Молоді, 10. Жовто-блакитні квіти та стрічки, покладені гостями, ще більше додавали символізму. Відтак, мусимо не тільки пам’ятати про подвиг Романа, а й ставити його в приклад самопожертви в ім’я рідної землі…

 

Прес-центр ПАТ «Волиньобленерго»