О С О Б И С Т И Й    К А Б І Н Е Т
П О Б У Т О В О Г О  С П О Ж И В А Ч А

С П Л А Т И Т И    O N L I N E
О С О Б И С Т И Й    К А Б І Н Е Т
С П О Ж И В А Ч А -

Ю Р И Д И Ч Н О Ї    О С О Б И

Ті, що стоять на сторожі світла

Коли в наших домівках через негоду зникає електроенергія, ми часто нарікаємо, що не змогли допрати, зготувати страву, доробити дрібний ремонт чи додивитися захопливий фільм. У той момент кожен із нас нетерпеливо думає: «Коли ж знову з'явиться електрика?» Проте ми навіть не здогадуємося, що за вогником у лампочці стоїть пекельна праця тих, хто в буревій змушений їхати в горнило стихії, аби ліквідовувати наслідки негоди.

У Луцькій районній філії ПАТ «Волиньобленерго» на всі аварійні виклики щонайперше виїжджають на поміч жителям району Сергій КОРОЛЬЧУК та Ігор ПЕНДЗЮХ. Обоє електромонтери працюють в оперативно-виїзній бригаді. Кажуть, роботи не бояться і дуже тішаться, коли негода не наробила великої біди й наслідки можна залагодити якнайшвидше.

47-літній Сергій Корольчук працює в товаристві з 1990-х років. Його молодший колега, 23-річний Ігор Пендзюх нещодавно закінчив університет, лише набирається досвіду – у бригаді один рік.

Роботи електромонтерам у філії не бракує. Луцький район великий, відповідно й навантаження чимале. Філія обслуговує близько 760 трансформаторних підстанцій. Їхня  кількість суттєво збільшилася за останні 10 років. Протяжність ліній електропередач – майже 2 000 кілометрів.

На виклики відважні електромонтери виїжджають спецмашиною – «УАЗом-3909» 2003 року випуску. За добу робоча автівка  в середньому «намотує» 300 кілометрів пробігу.

Робота в оперативно-виїзній бригаді – не з простих, запевняють чоловіки. Потрібно бути ще й психологом, аби залагодити ситуацію із розсердженими споживачами, яким якнайшвидше потрібно відновити електропостачання.

 – Якщо є багато знеструмлень, ми спочатку відмикаємо усі трансформатори, – пояснює Сергій Корольчук. – Ми ж не знаємо, скільки проводів обірвано. Їх відключаємо, бо є ймовірність ураження людей. Відключаємо і їдемо в іншу «точку». Люди зупиняють, бо у нас світла немає. Пояснюємо їм, зараз усе швидко зробимо.

Після того як нагосподарювала стихія, наслідки залагоджують разом із МНСниками. Електромонтери розповідають, що за два тижні мусили двічі виїжджали за однією адресою.

 – Ми приїхали за викликом про обірваний провід. А рятувальники в той час гілляку 70-річного горіха різали. Могли поламати шифер. Я гіляку зрізав, шифер не поламала. Бабуся не знала як дякувати, – усміхається Сергій Корольчук.  

Якось приїхали в одне село на виклик. У хаті погоріла вся проводка. Нетерпелива бабуся сварилася, що довго їхала бригада. Інколи споживачі електроенергії вважають, мовляв, електрики, отже, усе мають робити.

– Людям треба результат, а ми не завжди можемо його дати. От, наприклад, згоріла розетка, її міняти ми не можемо. Іноді треба довго пояснювати споживачам специфіку роботи. Всередині хати не робимо, маємо межі, в яких працюємо. А люди не розуміють. Буває, вимагають воду їм носити, як рятувальники, – каже досвідчений електромонтер.  

До слова, працівники ПАТ «Волиньобленерго» працюють за розподілом до лічильника.

Електромонтери нарікають, що стареньких бабусь внуки і сини нечасто відвідують. Буває, що подвір’я повністю заросле. Як навесні роблять очистку, бабуся не дає зрізати дерево. Мовляв, там у мене грушечка, яблунька росте.

 – Не дають вирізати дерева, коли плановий ремонт іде, а потім під час негоди гілляччя  обірве провід – винні ми, – зітхає Сергій Корольчук.  

Працюють електромонтери по змінах. Кожна триває по 12 годин –  день і ніч. Потому мають два-три дні відпочинку.

– Ми – хороші. Коли приїдемо і зробимо світло – люди щиро дякують, – запевняють електромонтери.

Після короткої розмови заводять свій вірний «залізний кінь» УАЗик. Бо, як каже приказка, на охочого робочого все найдеться діло.

Прес-центр ПАТ «Волиньобленерго»