РЕЄСТРАЦІЯ

ПРИЄДНАННЯ


ОСОБИСТИЙ КАБІНЕТ
ПОБУТОВОГО СПОЖИВАЧА

СПЛАТИТИ ONLINE
ОСОБИСТИЙ КАБІНЕТ
СПОЖИВАЧА -

ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ

Диспетчер-рідновір велосипедом об'їхав усю країну

Працівник оперативно-диспетчерської служби ПАТ «Волиньобленерго» Микола Демчук уже 25 років сповідує незвичайну монотеїстичну релігію – Рідну українську національну віру. Чоловік дотримується здорового способу життя, святкує Новий рік у березні й править службу як рунтато.

–  Наша віра основана на тому, що кожне явище природи обожнене, – розповідає рунвірівець. –  Християни вірять, що Бог – це особа. А в українців – це світло, гравітація, безмежність, вічність. З настанням незалежності України ми повернулися до своїх витоків.

Нас часто обзивають язичниками, усміхається чоловік. Коли Україні далася воля, воно справді відродилося. Каже, доля послала Україні пророка Лева Силенка. Він народився в Україні, під час Другої світової війни потрапив у німецький полон, потім переїхав до Сполучених Штатів Америки. Усе життя Силенко положив вивченню рідної віри, результатом стало написання книги «Мага віра».

Як переконує Микола Демчук, усі релігії походили від багатобожжя, зокрема й християнство.

– Усі прийшли до єдиного Бога, і рунвірівцям так треба було, – каже він. –  Заслуга Лева Силенка в тому, що він оголосив монотеїзм. Єдиному богу дав ім’я Дажбог – Даючий життя Бог.

На початку 1990-х років до Луцька надіслали із Штатів книгу «Мага віра». З’явилися послідовники, які створили громаду «Лад» Рідної української національної віри. Замість світського імені Микола Демчук взяв рідновірське МиКоло, що символізує об’єднання.

– Щонеділі о 10:00 відбувається священні години самопізнання. У нас так називається служба божа. Читаємо молитви і «Мага віру», поминаємо померлих, – ділиться він.

Священиком громади служить Микола Демчук. Його називають рунтато – це духовний опікун, який проводить обряди. Зокрема обряд поховання триває 40 хв. Рунвірівці моляться, читають біографію померлого. Каже, до прийняття християнства в Україні обряди поховання відбувалися через спалення – що символізувало очищення.


На купальському дійстві

–  За книгою «Мага віру», після смерті людина входить у стан мрії. Потім відбувається реінкарнація – душа набирає нового обліку. Бачите, яка зараз проблема з місцями на кладовищі у Гаразджі. За десяток років питання поховань буде ще більш нагальним, тим паче, що в Луцьку нема крематорію.

У громаді рідновірів «Лад» є вчителі, лікарі, водії. Влаштовують різні дійства. Приміром, купальське  проводять у Рокинях на базі скансену. У вогнищі спалюють старі речі. Зі слів Миколи Демчука, негативна енергетика акумулюється  у непотребі, яким захаращений кожен наш двір і хата. Поставили Світовида – бога осіннього рівнодення. Має чотири обличчя, ними спостерігає за чотирма сторонами світу.

–  Ми відтворили Збручанського Світовида, який у нас вкрали поляки. Зараз він стоїть у Краківському  археологічному музеї. Зробили точну копію, – розповідає про скульптуру IX століття, одну з рідкісних пам’яток слов’янського язичницького культу.


Священна година самопізнання, обряд освячення дарів

Для оздоровлення рунвірівці кожного останнього понеділка у місяці не їдять, п’ють тільки воду. Микола Демчук ділиться, що це чудовий харчовий досвід.

– Усі спиртні напої, що мають більш як 12 градусів, це штучні напої, що для нас неприйнятні, – каже рунтато. – П’ємо тільки медовуху і суру – настій на молочній сироватці суміш трав.

До куріння ставлення нейтральне, проте у громаді ніхто не має такої звички. Микола Демчук жартує, якби людина мала курити, то у неї на голові мав би бути комин. Очільник луцьких рунвірівців провадить активний спосіб життя.

– Я велосипедист.  Як тільки прийшов у рідну віру, велосипедом об’їхав усю Україну. Мав три цілі. Це духовна вершина у Каневі – де лежить пророк Шевченко. Острів Хортиця, де була остання Запорозька Січ. Ну і третя фізична величина – Говерла. Це ті місця, де треба побувати кожному українцеві.

До Канева їхав простим українським велосипедом «Україна». Коли мандрував у Запоріжжя, Миколі Демчуку було 51 рік. Відстань у 1 000 км до Хортиці подолав за п’ять днів. Як на дорозі почалися підйоми-спуски, зрозумів, що треба міняти велосипед. Німецький ровер купив  у Запоріжжі, ним уже їздив до Говерли. Ночував в енергетиків, з якими завчасно домовлявся про житло. Зараз МиКоло не їздить велосипедом через одну причину – дороги завантажені автомобілями, багато вихлопних газів.


Закладання храму рідної віри, освячення рун татів з усієї України

Щоб добре почуватися і мати чимало сил, Микола Демчук харчується овочами і фруктами. Каже, м’ясо потрібно людині, коли вона росте – формується скелет, отоді треба білок. Тож м’яса майже не їсть.

Нещодавно рідновірівці активно готувалися до святкувань.

–  1 березня відзначили Новий рік і 22 березня – Новоліття, – розповідає МиКоло. – У день зимового сонцестояння святкуємо Різдво Дажбога. Наш гімн називаємо славень. Співаємо і Державний Гімн, але не один, а три куплети. Виконуємо духовний гімн «Реве та стогне Дніпр широкий». У кожного народу є свої пророк, у нас це Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Франко. Ми ніде не ходимо, не агітуємо. Всього лише кажемо, що інші релігії – чужі.

Інна РОЙКО