РЕЄСТРАЦІЯ

ПРИЄДНАННЯ


ОСОБИСТИЙ КАБІНЕТ
ПОБУТОВОГО СПОЖИВАЧА

СПЛАТИТИ ONLINE
ОСОБИСТИЙ КАБІНЕТ
СПОЖИВАЧА -

ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ

Ветеранів-енергетиків привітали з Днем перемоги

Напередодні Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні у ПрАТ «Волиньобленерго» стало доброю традицією, що первинна профспілкова організації товариства щороку організовує зустріч з ветеранами. Зважаючи на їхній похилий вік та стан здоров'я, до кожного ветерана їздять додому привітати із святом та подякувати за тривалу роботу. Цьогоріч голова ППО «Волиньобленерго» Тетяна Папенко із головами цехкомів філій теж навідалась до колишніх енергетиків. Самотні ветерани навіть зустрічали жаданих гостей із квітами…

Ці чоловіки добре знають, що таке героїзм, сила духу та праця. Попри поважний вік, вони не втрачають оптимізму, бадьоряться, досі не втомлюються жартувати. Годі передати радісні емоції героїв-ветеранів від зустрічі із гостями. Після щирих обіймів голови первинної профспілкової організації Тетяни Папенко ветерани раділи не тільки продуктовому набору та доволі вагомій грошовій підтримці, а й звичайному людському спілкуванню…

Павло Якович Федосюк із Білина Ковельського району дванадцятирічним хлопчаком став допомагати солдатам – підводою підвозив снаряди до бойових позицій. Під час одного з артобстрілів малому Павлові роздробило лікоть лівої руки. Давня воєнна рана досі дає про себе знати, незабаром Павло Якович планує лягти у госпіталь пролікуватися.  

У післявоєнний час він став працювати в обленерго, на  заслужений відпочинок вийшов 1992 року. Загалом Павло Якович відпрацював майже сорок років. Зараз живе разом із дружиною, тримають невеличке господарство, радіють успіхам онуків, тішаться двома правнуками.

У Любешові на гостей уже чекав Анатолій Васильович Михалик. Днями йому виповнилося 90 років. Тож представники профкому та товариства, крім вітань із Днем перемоги, міцно тиснули руку ювіляру і бажали многих літ. Анатолій Васильович теж мав чим здивувати – приготував букет квітів для гостей.   

У 1944 році його мобілізували. Із Любешова до Луцька майбутній солдат півтори доби йшов пішки. В армії вчився снайперському мистецтву. Кваліфікований стрілець з Полісся служив у військових частинах поблизу кордону з Японією та у Середній Азії.

Щоб мати веселу компанію, Анатолій Васильович уже п’ятнадцять років тримає собаку Жука. Каже, що з ним веселіше.

Лучанин Федір Іванович Драннікова родом з-під Сталінграда (зараз Волгоград).  Розповідає, які пекельні бої були за оборону рідного міста. Тоді ж дістав поранення. Чоловік став кадровим військовим, тривалий час служив у Забайкальському військовому окрузі . Згодом Федору Івановичу запропонували квартиру на вибір – у Мозирі або Луцьку. Разом із дружиною він обрав Волинь.

Федір Іванович переймається, що теперішні військові дії в Україні – страшна помилка. Має великі сподівання, що все закінчиться якнайшвидше.

Невтомний оптиміст, майже 91-річний лучанин Олександр Давидович Хвостик воював зв’язківцем. Символічно, що його призвали на службу 9 травня. До слова, він тривалий час очолював первинну ветеранську організацію товариства. Нагороджений орденом та медалями. 

Михайло Костянтинович Кльоз із Ківерців зацікавлено розпитував у гостей, як справи на підприємстві. Ще кілька років тому він пішки долав чималу відстань до районної філії, де колись працював. Зараз здоров’я не дозволяє робити тривалі прогулянки.

У час, коли в Україні точаться воєнні дії, особливо важливо знати, якою великою ціною завойовано перемогу.  Напередодні свята бажаємо вам, дорогі ветерани, великого щастя, здоров’я, оптимізму та активного довголіття! Нехай у ваших родинах панує злагода і спокій, а оселі повняться достатком!

Прес-центр ПрАТ «Волиньобленерго»