РЕЄСТРАЦІЯ

ПРИЄДНАННЯ


ОСОБИСТИЙ КАБІНЕТ
ПОБУТОВОГО СПОЖИВАЧА

СПЛАТИТИ ONLINE
ОСОБИСТИЙ КАБІНЕТ
СПОЖИВАЧА -

ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ

Вічна пам'ять заслуженому енергетику України Вікторові Ковальчуку

На 75-році життя відійшов у засвіти заслужений енергетик України, колишній майстер служби ліній 35–110 кВ ПрАТ «Волиньобленерго» Віктор Ковальчук.

Уродженець Хабаровського краю, він усе трудове життя віддав енергетиці Волині. Сюди потрапив після закінчення Виноградівського політехнічного технікуму за спеціальністю «електричні станції, системи та мережі». За майже п’ять десятків років чоловікові довелося  попрацювати і електрослюсарем, і електромонтером, і техніком-конструктором... Останні 40 років він був майстром служби ліній 35–110 кВ.

А першим місцем роботи молодого спеціаліста стала Луцька електростанція, збудована 1950 року на вулиці Залізничній. Саме там відкрився винахідницький талант енергетика. Проблему нестачі спеціального реманенту тоді вирішували власними уміннями та винахідливістю. Саме тоді всі, хто працював пліч-о-пліч з Віктором Арсенійовичем, звернули увагу на його уміння сконструювати та виготовити самотужки потрібне обладнання.

За багаторічну роботу він сконструював десятки унікальних приладів, аналогів яких немає в Україні. Доказом їхньої практичності є те, що навіть з розвитком технічного прогресу та модернізації виробництва жоден прилад майстра не лежить закинутим на полиці. Усі винаходи він фотографував і навіть хотів їх офіційно зареєструвати, аби й інші колеги могли скористатися цим досвідом. Але паперова робота розчарувала винахідника і відтоді працював для «своїх хлопців», як завжди лагідно по-батьківські називав бригаду «високовольтників». Від посад начальника чи інженера він неодноразово відмовлявся, назавжди залишився справжнім майстром не тільки в записі у трудовій книжці, а й у пам’яті колег. І навіть в останні дні життя, як розповіла його дружина Єва, завжди думав про них: «Коли нещодавно сильні грози були, то й каже, що така-то лінія, мабуть, відключилася. Дощ, а мої хлопці збираються в дорогу».

Земна дорога Віктора Ковальчука була встелена важкими випробуваннями. Під час служби в Афганістані його син Ігор отримав важке поранення. Вісім операцій, ампутація ноги, двічі — клінічна смерть. А за кілька років він тріумфально здобуває титул чемпіона України з картингу, йому стоячи аплодує весь стадіон і ніхто навіть не здогадувався, що у чемпіона замість ноги — протез. Чемпіонську славу батька згодом продовжив і син Сергій. Віктор Арсенійович щиро тішився здобутками сина та внука. Про свої ж нагороди, яких за довге трудове життя мав більше шести десятків, завжди скромно мовчав.

Вічна пам’ять вам, талановитий майстре!

Прес-центр ПрАТ «Волиньобленерго»