РЕЄСТРАЦІЯ

ПРИЄДНАННЯ


ОСОБИСТИЙ КАБІНЕТ
ПОБУТОВОГО СПОЖИВАЧА

СПЛАТИТИ ONLINE
ОСОБИСТИЙ КАБІНЕТ
СПОЖИВАЧА -

ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ

Хто головний у турійському «князівстві»?

Сперечатися з тим, що енергетика – справа чоловіча, звісно, не доводиться. Адже з 2 271 працівника ПрАТ «Волиньобленерго» 1 679 – чоловіки, 592 – жінки. А от у сім'ї головного інженера Турійської філії Віктора Князя статистика «спрацювала» зовсім в інший бік. Троє його красунь дочок уже багато років працюють у «Волиньобленерго» пліч-о-пліч із батьком.

Віктор Князь зізнається, що з роботою в технічній сфері міг асоціювати хіба найстаршу Оксану: «Ще як вона маленькою була, весь час біля мене крутилася. Я щось ремонтую, а вона тут як тут. Їй це було цікаво. Тому коли закінчила школу, нікого й не здивував вибір саме технічного вишу».

Дівчина про роки навчання на зовсім нежіночому факультеті досі розповідає з вогником в очах. Каже, вчитися було неважко. Дружня група, взаємодопомога та взаємовиручка робили складні дисципліни простішими. І навіть відповідальна робота у Турійській філії, куди прийшла студенткою, не лякала. Ще «свіжі» знання доповнилися досвідом старших колег – і ось уже 15 років Оксана працює у виробничо-технічному відділі. Роботу свою знає і любить. На запитання, ким могла би стати, якби не енергетика, каже, що ніколи про це і не думала.

Середня Ірина восьмий рік – бухгалтер «Волиньобленерго». У виборі професії спрацював більше економічний досвід роботи матері, ніж авторитет батька-енергетика. Дівчина навіть виш обрала той, який колись закінчувала мама Ольга Євгенівна, — Житомирський агроекономічний університет, спеціальність «облік і аудит». Спершу працювала в Турійську в управлінні агропромислового розвитку, але згодом перейшла на роботу до енергетиків. Щиро зізнається, що визначальним фактором тут стала стабільність товариства та вчасна оплата праці. За кілька місяців дружний колектив та комфортна атмосфера зробили своє, і Ірина ні на мить не жалкувала про зміну роботи. Іноді задумується, що могла би стати лікарем, бо дуже любить читати медичну літературу.

Послідовником Ірини стала і молодша за неї на десять років, найменша з «князівства» Марійка. Здобувши у столичному виші економічну спеціальність, вона рік тому почала працювати діловодом у філії. Є вакансія, є знання, є бажання – то чому не спробувати?

Робочі місця дівчат майже поряд, за кілька метрів – двері батькового кабінету. Та вирішення домашніх питань усі з великої родини залишають для позаробочого часу. А от тема роботи, хоч-не-хоч, а все ж часто «переселяється» в сім'ю. Дивуватися цьому не варто, адже «енергетичний» стаж Віктора Князя на кілька років навіть перевищує сімейний. І навіть сам він не бачить тут нічого дивного, бо для нього особисто межа між роботою і домом давно зникла. Часто залишається працювати допізна. Жартує, що підлеглі знають, що він запросто може приїхати у філію навіть пізно ввечері. Це дало свої результати: дисципліна у виробничих бригадах на високому рівні. Та що там у бригадах! Навіть вдома, зізнаються дочки, тато завжди був суворим. Пригадують, що навіть коли пізно поверталися додому з дискотеки, то все намагалися облаштувати так, аби він не дізнався про опівнічні гуляння. 

За майже сорок років роботи Віктор Князь працював диспетчером, інспектором, старшим техніком енергонагляду, майстром, головним інженером: «Якщо проїхатися районом, то таки видно, що ми з бригадами за ці роки зробили! Не скажу, що це моя заслуга, але приємно, що частина і моєї праці в надійне електропостачання Турійщини вкладена. Завжди мріяв про час, коли зайду в диспетчерську зранку, і черговий доповість, що у нас нема дефектів. І така пора настала! Так, не все ідеально, є ще чимало проблем, але є і результат того, на що ми з хлопцями віддали стільки років».

Відволіктися від виробничих клопотів чоловіку допомагають троє онучок-щебетух та робота на землі. Незважаючи на зайнятість, знаходить час для заняття сільським господарством. Має техніку, реманент, орендує кілька гектарів землі. Переважно сіє зернові, раніше експериментував з насіннєвою картоплею. Цьогоріч уперше вирощував гречку. Сміється, що каші ще не дегустував, але врожай обіцяє бути непоганим. Захоплення роботою на землі Віктор Князь перейняв у батька дружини, який свого часу фермерував. І чого гріха таїти: у скрутні 1990-ті, коли й енергетиків на деякий час поглинула криза тотальних неплатежів, господарство неабияк виручало. Тримали Князі чимало домашньої живності, навіть корова була. Зараз теж не цураються роботи по господарству. Є для кого старатися: усі дівчата мають власні сім'ї, підростають внуки. Двоє дочок з родинами живуть з батьками, а гуртом, як відомо, будь-яка робота дається легко.

Інженер прес-центру ПрАТ «Волиньобленерго»
Інна ПІЛЮК