РЕЄСТРАЦІЯ

ПРИЄДНАННЯ


ОСОБИСТИЙ КАБІНЕТ
ПОБУТОВОГО СПОЖИВАЧА

СПЛАТИТИ ONLINE
ОСОБИСТИЙ КАБІНЕТ
СПОЖИВАЧА -

ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ

Життя з перчинкою від нововолинського диспетчера

Василь Філіпченков, диспетчер Нововолинської філії, у позаробочий час грає на гітарі, їздить на мотоциклах і привчає онуку до рок-музики.

…Василь зустрічає на порозі філії. Багато усміхається, жартує. Мова видає, що чоловік не місцевий.

–  У школі я не вчив українську, – каже уродженець Грозного. Він 1994 року переїхав у Нововолинськ, звідти родом дружина. Вони разом навчалися у Київському політехнічному інституті. – Вже у Нововолинську почав читати книги українською і на роботі переважно нею говорили. Потім робочі папери мусив писати. Але досі «и» та «і» плутаю. «Прогуглю» слово, а тоді напишу.

У студентські роки в гуртожитку жив разом із волинянами.

– Лякали, що це бандерівці, – сміється чоловік. – А мені байдуже, я сам з Чечні! Головне – щоб люди були хороші.  

Директор Нововолинської філії Володимир Ткачук – одногрупник Василя Філіпченкова. Він і запросив давнього товариша працювати у диспетчерську службу.   

– Робота є робота, поблажок немає від директора, – враз серйознішає Василь Філіпченков.

Диспетчер каже, що колектив у службі хороший, довіряють один одному.

–  Мені пощастило в житті, бо біля мене завжди добрі люди, – ділиться він. 

Василь з дитинства захоплюється мотоциклами. У молоді роки міг і лихачити на байку: встати на сидінні, їхати без рук. Був випадок, що ледве не потрапив в аварію. Відтоді продав мотоцикл.

– Найперше переробив мопед «Карпати». Подовжив раму на 10 сантиметрів і поставив мотор від «Мінська». Купив «Урал» і «Днепр», із них зробив чопера, – розповідає, як приходив на роботу о п'ятій ранку, йшов об 11 вечора, аби мати час попрацювати над мотоциклом.

Крім байкерства, Василь Філіпченков має ще одне хобі – музику. Грав на гітарі у нововолинській групі. Проте вже рік як не виступає. Увесь вільний час віддає ремонту музичних інструментів.

– Мабуть, зараз тринадцять гітар лишилося. Деякі реставрував, деякі сам робив. Грифи не виготовляю, лише деко. Недавно зробив з чотирилітрової каністри моторної оливи гітару. Подивився в інтернеті, як на таких грають американці, – каже, що оригінальний інструмент подарував луцькому байкеру.  

Музикант переконує, можна зробити інструмент з бляхи. Він звучатиме, щоправда, своєрідно. На гітарі мають бути відшліфовані лади і хороші струни. Всі свої інструменти Василь Філіпченков брендує – робить авторську позначку.

– Як казав Генрі Форд, автомобілі можуть бути різного кольору, головне – щоб чорні. Так само у мене з гітарами, – сміється музикант. Бере у руки інструмент, приєднаний до гітарного процесора, грає «Smoke on the water» легендарних Deep Purple.

Василь Філіпченков розповідає, що любить блюз, особливо афроамериканських виконавців, і рок-н-рол. Онуку Оксану змалку привчає до хорошої музики: вмикає їй класику року, запальних австралійців AC/DС. І сам музикант із вигляду справжній рокер: має довге волосся, сережку у вусі, носить великий хрест на ланцюжку і срібний браслет на руці. На запитання, чи є татуювання, відповідає, що йому не подобається розмальоване тіло.

Після невеличкої екскурсії у диспетчерській службі Василь Філіпченков показує на вікні горщик із перцем. Каже, розвів із двох насінин, які дала знайома. У виробничому відділі теж росте гарнющий перець. Особливо ефектний вигляд перчини мають, коли починають червоніти.

– Другий рік це диво росте. Перчинки гострі – як вогонь. Додаємо їх до сала, борщу, смачно! – вкотре дивує невгамовний диспетчер.

Інженер прес-центру ПрАТ «Волиньобленерго»
Інна РОЙКО