Історія ПрАТ "Волиньобленерго"

"Прошеніє" у Луцьку міську думу

У Волинському обласному архіві зберігається «Прошеніє» у Луцьку міську думу, датоване 30 листопада 1909 року, у якому зазначено, що вимощені бруківкою вулиці і прилеглі території власники будинків освітлювали гасовими ліхтарями. Окремі вулиці освітлювалися електричними ліхтарями, що значно ефективніші та економніші ніж гасові, а вулиці без бруківки взагалі не освітлювалися. Також в документі автори просять взяти освітлення вулиць на баланс міської думи, доплачуючи за це у казну. Тож 10-ті роки минулого століття вважають початком розвитку енергетики Волині.

До 1950 року Луцьк освітлювали дві дизельні електростанції постійного струму. У 1909 році збудували теплову електростанцію на вулиці Торговій, про яку згадує уповноважений тресту «Укркомуненерго» у доповідній записці після візиту в Луцьк 1944 року. У ній представник компанії виявив, що після бомбардувань електромережі знищені на 50 відсотків, технічна документація майже не збереглася й залишився всього 10-денний запас палива, а дрова не заготовлювали через нестачу робочої сили і транспорту. У 1940-х роках цей спадок енергетики, що залишився від польських часів, виробив електроенергії 4,9 млн кВт/год, з яких 4 млн кВт/год використано на освітлення, а тільки 900 тис. кВт/год на промислові потреби. 

На Волині першим потужним джерелом електричної енергії у повоєнний період стала промислова теплова електростанція потужністю 4 100 кВт, яка розпочала працювати 1950 року в Луцьку. За одну зміну працівникам електростанції  треба було розвантажити в середньому 15 вагонів торфу, а це понад 300 тон, далі його везли у бункери, які вміщували по 60 тонн палива кожний. Часто торф був сирий, через погану його якість доводилося обмежувати електропостачання, передусім були вимушені відключали найбільшого споживача електроенергії в місті – ательє. Потреби промисловості міста в електриці ця електростанція не могла забезпечити у повному обсязі.

Крім ательє, в Луцьку працювали три млини, так званий завод Хрущова, де виготовляли поїлки для корів, майстерня з ремонту двигунів автомобілів на місці теперішнього ЛУАЗу, а також кілька цегелень, які мали свої дизельні електростанції невеликої потужності. 

Від Луцької електростанції, збудованої 1955 року, заживлено по радіальних лініях напругою 10 кВ Луцьк, Ківерці і села, що розташовані за 25–30 км від обласного центру. У кожному районному центрі були свої невеликі дизельні електростанції потужністю 60–100 кВт, що працювали зазвичай тільки зранку і ввечері, виробляючи електроенергію для освітлення житлових будинків та вулиць. Постачання було нестабільним і часто споживачі залишалися на кілька діб без електроенергії. Однак після введення в експлуатацію в 1950-х роках Добротвірської державної електростанції почалася справжня електрифікація Волинської області. Пізніше в Нововолинську побудували трансформаторну підстанцію потужністю 40 МВт і дві лінії 110 кВ від Добротвірської електростанції до Нововолинської підстанції. Таким чином Волинська область підключилася до Західноукраїнської енергосистеми. 

У 1958 році ввели в експлуатацію першу сільськогосподарську підстанцію у Горохові. Через рік звели Луцьку підстанцію 220 кВ потужністю 15 МВт і лінію 220 кВ Добротвірська електростанція – Луцьк. Також у 1950-х роках – на початку 1960-х збудували трансформаторні підстанції 110 кВ у Ковелі, Володимирі-Волинському та Камені-Каширському. У середині 1960-х реконструювали Луцьку міську підстанцію, збільшуючи потужності трансформаторів майже удвічі, спорудили нові міські електромережі, а також збільшують потужність Луцької районної підстанції 220 кВ. Крім того, у цей період ввели в експлуатацію лінію 110 кВ Ковель-Камінь-Каширський та потужну підстанцію у Камені-Каширському.

1 липня 1960 року на базі Волинських електростанцій створено Луцькі електромережі (постанова РНК від 26.04.1960 р. № 284),  а 1 вересня 1963 року Міністерством енергетики та електрифікації УРСР Луцькі електромережі перейменовані у Волинські електромережі (наказ від 30.08.1963 р. № 175). 
Завдяки цьому у 1960–1970-х роках почалася інтенсивна електрифікація Волинської області: збудовано 29 трансформаторних підстанцій напругою 35 кВ в усіх районних центрах та великих населених пунктах, 751 км повітряних ліній напругою 35 кВ, 5 142 км ліній напругою 10 кВ, 2 238 трансформаторних пунктів і 7 365 км ліній напругою 0,4 кВ. Також  електрифіковано 284 колгоспи, 15 радгоспів і 707 населених пунктів. У всіх колгоспах, під'єднаних до електромереж, були електрифіковані найбільш трудомісткі процеси сільськогосподарського виробництва: обмолот та сортування зерна, приготування кормів та подача води на тваринницьких фермах. У багатьох колгоспах впроваджували електричне доїння корів.  Хоча електрифікація Волинської області переважно була завершена, надійність електропостачання була низькою, лінії 35–10 кВ були радіальні, трансформаторні підстанції однотрансформаторними, не було навіть елементарної автоматизації. 

У 1980–1990 роках почався другий етап електрифікації Волинської області. У цей період замінено практично всі підстанції та лінії 35 кВ на підстанції та лінії 110 кВ. Лінії 110 кВ і 10 кВ між собою були закільцьовані, а підстанції будували двотрансформаторні з автоматичним вводом резерву. У великих містах (Луцьку, Ковелі, Нововолинську) звели трансформаторні підстанції напругою 220–330 кВ і лінії електропередачі: Добротвір-Нововолинськ, Луцьк-Ковель, Рівненська АЕС-Ковель, Ковель-Нововолинськ.  Вже у 1990-х роках Волинська область мала три надійні джерела електроенергії, а електропостачання стало стабільним.

15 серпня 1995 року згідно з указом Президента України від 4.04.1995 р. № 282/95, наказами Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.06.1995 р. № 106 та від 15.08.1995 р. № 152 на базі Волинського ОПЕМ заснована Державна акціонерна електропостачальна компанія – ДАЕК «Волиньобленерго». А вже 24 травня 2000 року рішенням загальних зборів акціонерів (протокол від 21.04.2000 р. №3) ДАЕК «Волиньобленерго» перейменовано у відкрите акціонерне товариство  – ВАТ «Волиньобленерго».

Відповідно до рішення загальних зборів акціонерів у 2011 році ВАТ «Волиньобленерго» перейменовано на публічне акціонерне товариство – ПАТ «Волиньобленерго».

За результатами конкурсу з продажу пакета акцій ПАТ «Волиньобленерго», що був проведений 24 грудня 2013 року Фондом державного майна України, ТОВ «УКРІСТГАЗ» було визнане переможцем, що запропонував найбільшу ціну на аукціоні.

27 грудня 2013 пакет акцій ПАТ «Волиньобленерго» виведений з реєстру корпоративних прав держави у зв'язку зі списанням цих акцій з рахунку ФДМУ у цінних паперах на рахунок нового власника ТОВ «УКРІСТГАЗ».

У 2017 році відповідно до рішення загальних зборів акціонерів товариства змінено найменування на приватне акціонерне товариство –  ПрАТ «Волиньобленерго».

У зв'язку з реформою ринку електричної енергії відповідно до постанови НКРЕКП № 1535 від 27.11.2018 р. ПрАТ «Волиньобленерго» отримало ліцензію на провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії та з 1 січня 2019 року є оператором системи розподілу.

Сьогодні ПрАТ «Волиньобленерго» – одне із провідних товариств регіону, що динамічно розвивається та повноцінно виконує свою діяльність із надання послуг з розподілу електричної енергії, щоб задовольнити потреби юридичних та фізичних споживачів.